У 2026 році для українського бізнесу діють одразу дві теми, які часто плутають: обов’язковий моніторинг, звітність та верифікація викидів (МЗВ), що вже відновлено законом, і національна система торгівлі квотами (СТВ), яка ще проходить законодавчу підготовку. Розбираємось, що вже треба робити зараз, а що — питання найближчих років.
МЗВ відновлено — і це вже не питання вибору
29 січня 2025 року Президент підписав закон №4187-IX, який відновив обов’язковість моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. До цього, з 2022 року, воєнний стан робив подання звітів добровільним.
Закон встановив перехідні правила: звіти за 2021–2023 роки подавати не потрібно, а звіт за 2024 рік потрібно було подати до 31 грудня 2025 року. Далі система повертається до звичайного графіка — звіт за 2025 рік з верифікованим висновком подається до 31 березня 2026 року, і так само щороку за попередній рік.
Для установок на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також частково зруйнованих, обов’язки з реєстрації та звітності відкладаються — їх потрібно виконати протягом 90 днів після деокупації, завершення бойових дій або відновлення роботи.
Кого це стосується
Під дію МЗВ підпадають оператори стаціонарних установок з видами діяльності, перелік яких затверджено постановою КМУ №880: теплоенергетика, виробництво цементу, вапна, скла та кераміки, металургія, хімічна промисловість (аміак, добрива), нафтопереробка, целюлозно-паперове виробництво та інші енергоємні галузі. Профільні консультанти повідомляють про поступове розширення переліку та зниження порогів потужності — тому компаніям, які раніше вважали, що МЗВ їх не стосується, варто перевірити це ще раз.
Верифікація — обов’язковий, а не формальний етап
Звіт оператора без верифікаційного висновку акредитованого верифікатора не приймається. Верифікацію проводять лише організації, акредитовані Національним агентством з акредитації України (НААУ) за стандартом ДСТУ EN ISO/IEC 17029, а сам порядок верифікації встановлено постановою КМУ №959. Верифікатор перевіряє повноту та достовірність даних, коректність застосованої методики моніторингу і відповідність звіту затвердженому плану моніторингу.
Дані, підтверджені верифікацією, — це не лише вимога закону: саме на їх основі згодом визначатимуться квоти на викиди для кожної установки в межах СТВ.
Система торгівлі квотами: де зараз законопроєкт
Національна система торгівлі квотами на викиди (НСТВ) — наступний, більш масштабний етап реформи, і вона напряму випливає із зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та Директивою 2003/87/ЄС. Наразі в цій сфері одночасно існує кілька ініціатив:
- Урядовий законопроєкт, який готує Міністерство економіки та вже узгоджує з Європейською Комісією — проходив публічне обговорення з бізнесом.
- Альтернативний депутатський законопроєкт №15386, який пропонує спрямовувати кошти від продажу квот до окремого Фонду декарбонізації України, а не до Фонду модернізації, передбаченого урядовою версією.
Обидва варіанти передбачають не різке навантаження на бізнес, а поступовий перехід через кілька фаз впровадження. За планами profільних відомств, ключові законодавчі рішення очікуються протягом 2026 року, а повноцінний запуск СТВ — далі, у 2027–2028 роках.
Що це означає для бізнесу вже сьогодні
Поки закон про СТВ проходить погодження, головне зобов’язання — це коректне МЗВ: зареєструвати установку в Єдиному реєстрі, мати затверджений план моніторингу, вести дані протягом року і подати звіт із верифікаційним висновком до 31 березня. Саме ця звітність стане базою для розподілу квот, коли система торгівлі запрацює, — тому підприємствам вигідніше налагодити процес зараз, а не в останній момент.
Як це пов’язано з CBAM
Для експортерів до ЄС є ще один рівень вимог — Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), який з 1 січня 2026 року діє в основному режимі. МЗВ в Україні та CBAM використовують схожу логіку моніторингу викидів, але це різні системи з різними органами приймання звітів: детальніше про поточні вимоги CBAM — у матеріалах «CBAM у 2026 році: що вже діє і до чого готуватися експортерам» та «CBAM: нові керівні документи та доступ верифікаторів до реєстру».
Як допомагає КТФ
Науково-дослідний центр КТФ супроводжує підприємства на всіх етапах: аналіз відповідності вимогам МЗВ, розробка плану моніторингу, підготовка звіту оператора та підтримка під час верифікації, а для експортерів — розрахунок вбудованих викидів і підготовка звітності CBAM. Для верифікації звітів CBAM центр співпрацює з надійним європейським партнером, який як резидент країни — члена ЄС має на це право.
Офіційні джерела
- новини
- 10.09.2026